Top News

«Твоя кров може воювати»: історії тих, хто рятує без зброї

Для когось це перший досвід, а для когось — уже звична справа. У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського розгорнули мобільний пункт донації в межах акції «Твоя кров може воювати». Від ранку тут людно: студенти і викладачі приходять, щоб зробити свій внесок у спільну справу.Студентка університету Дарина. Сьогодні вона вперше здала кров. В її руках — ще свіжа пов’язка після донації, а в очах — хвилювання і водночас гордість. Каже, довго наважувалася, але зрозуміла: зараз не час вагатися. Її маленький крок може стати для когось шансом на життя.

«Я сьогодні перший раз у житті здала кров. Це, як на мене, чудово. Це допомога і військовим, і загалом усім, кому потрібна кров. Як каже мій батько, він досить часто здає і почувається після цього набагато краще. І я вирішила теж допомогти людям. Тому здавайте кров — це справді важливо», — ділиться Дарина.

Лікарі працюють швидко і впевнено, донори терпляче чекають своєї черги. Хтось мовчить, зосереджено переглядаючи телефон, хтось тихо жартує, щоб розрядити напругу. Але всіх об’єднує одне — розуміння, навіщо вони тут.

Дарина зізнається: перед донацією ретельно готувалася і дотримувалася всіх рекомендацій.

«Я врахувала все: не можна вживати алкоголь, деякі ліки, потрібно добре себе почувати. Важливо мати гарний настрій і навіть випити солодкий чай. Насправді це не страшно — головне наважитися», — додає вона.

Поруч — ті, хто вже не вперше приходить на такі акції. Серед них — викладачка  університету Людмила Гудзевич, яка власним прикладом показує студентам важливість донорства.

«Кров дуже важливо здавати, особливо в теперішній час. Вона завжди була потрібна, але зараз — особливо. Нашим військовослужбовцям щодня необхідні переливання. І кожна крапля — це мінімум того, що ми можемо зробити як цивільні люди», — наголошує вона.

За її словами, страх перед донацією найчастіше виникає через необізнаність.

«Потрібно просто ретельно вивчити це питання — і боязнь зникає. Я розповідаю студентам, як готуватися, які є протипоказання, як контролюється стан людини. І вони приходять — свідомі, відповідальні. Це дуже тішить», — говорить викладачка.


Поповнення запасів обласного центру служби крові нині критично необхідне. Саме тому в університеті наголошують: такі акції проводитимуть і надалі.

Бо донорство тут — це не просто медична процедура. Це ще один фронт, де кожен може бути корисним. І ця допомога — не менш важлива, ніж дрони чи гуманітарні вантажі.

Кожна донація — це більше, ніж крапля крові. Це — врятоване життя. І ще один крок до перемоги.

Донорські акції — лише одна з граней потужного волонтерського руху, що об’єднує студентство. Нагадаємо, що нещодавно волонтерська спільнота Вінниччини отримала нового лідера: студентку 4-го курсу факультету філології й журналістики ВДПУ Вікторію Бухтій було обрано лідеркою волонтерів волонтерського корпусу Вінницького обласного осередку Товариства Червоного Хреста України. Це ще раз доводить, що молодь педуніверситету не лише висвітлює суспільні зміни, а й стає їхнім безпосереднім рушієм.

Валерія ХРЕПТУС

Нові Старіші