Навіщо переводити годинник? - питання яке хвилює українців щороку.
Ідея здійснювати перехід на літній або зимовий час виникла на території Німеччини в 1916 р. Таке рішення було зумовлене з економією електроенергії, яку згодом використовували на війні. В Україні перехід розпочався у 1981 р., коли країна ще була у складі радянського союзу. Причиною зміни також стало скорочення витрат електроенергії. У літній період, коли день триває довше годинник переводили на годину вперед за для вигідного використання природного світла. Ввечері люди менше користувалися штучним освітленням і, відповідно, у меншій кількості витрачали електроенергії. У зимку так, як день триває менше стрілки годинника переводили на годину назад, щоб менше користуватися ламповим освітленням вранці. Після проголошення незалежності у 1991 р. Україна продовжила таку практику і закріпила її на законодавчому рівні. Роками між українцями тягнеться дискусія щодо відміни переходу. Верховною Радою у 2024 році, навіть був прийнятий законопроєкт, який передбачав відмову від переведення годинників та
встановлення зимового часу як єдиного протягом усього року, але цей закон не набув чинності.
Отже,наразі країна продовжує зміну часу у зимній та літній періоди. Пройшовши, вулицями м. Вінниця,опитавши,мешканців маємо таку статистику: 50% за те, щоб продовжувати переводити час залежно від пори року; 33,3% висловились проти, та вважають, що цей процес повинен залишатися у минулому; 16,7% не звертають на це уваги щороку.
Студентка Євгенія 4 курсу Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну входить до складу тих, хто позитивно ставиться до щорічних змін. Наголошує на тому, що це добре впливає на її самопочуття та активність серед дня: - «Взимку я маю змогу поспати на годину довше, для студента це завжди гарна новина. Також при денному світлі мені набагато зручніше навчатися та виконувати свої повсякденні справи. При штучному освітленні досить швидко втомлюєшся та важко втримати концентрацію»Студенти ВНАУ та ВНТУ Іван та Єва також позитивно ставляться до відміни законопроєкту: «Так, як я працюю, перехід між зимнім та літнім часом для мене є зручним. У літку я раніше починаю працювати, та встигаю повертатися до дому до темноти, у мене ще залишається час для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі» - повідомляє пан Іван.
«Я за раціональне використання електроенергії,зважаючи,на ситуацію в країні. Я вважаю, що якщо можна хоч трішки, таким чином, зекономити наразі важливий ресурс для нашої країни, то непотрібно нічого змінювати» - ділиться враженнями пані Єва.
А ось 44-річна працівниця одного із міських банків пані Вікторія висловлюється проти, та була розчарована новиною, що законопроєкт не набув чинності:
«Не бачу у цьому сенсу. Організм тяжко пристосувався навіть до таких незначних змін»
Пан Сергій працівник підприємства Вінницьких МЕМ також думає негативно:
«Чесно кажучи, це просто зайва морока. Щороку ми мусимо переналаштовувати свій графік. В мене, особисто це викликає втому та сонливість. Я вважаю, що краще залишити один час на постійній основі»
Серед опитаних вінничан досить маленький відсоток нейтрально ставляться до сезонних змін у часі, одна з яких пані Софія:
«Я не можу сказати, що це якось сильно впливає на мене. Іноді буває трохи важче звикнути до нового часу перші кілька днів, але загалом я нормально адаптуюсь,тому для мене це не дуже важливо».
В опитуванні взяли учать люди різних вікових категорій. Отже, можемо дійти висновку, що переважно молодь позитивно ставляться до переведення стрілок годинника в залежності від пори року. Студенти вважають, що це добре впливає на їхню працьовитість та сон. Опитуванні віком 20-30 років взагалі не вбачають в цьому чогось критичного та реагують нейтрально. Мешканці міста старшого віку від 35 до 45 скаржаться на самопочуття та хочуть повпливати на процес відміни таких сезонних перетворень.
Поліна Шахлевич