Медійники дедалі частіше допускають мовні помилки у своїх дописах чи сюжетах. Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні має на меті забезпечити кожній людині рівні можливості для участі в суспільному житті без обмежень і дискримінації.Найпоширенішою помилкою є некоректні формулювання. У безбар’єрній комунікації важливо ставити на перше місце особистість, використовуючи етичні формулювання: не «інвалід», а «людина з інвалідністю».
| Фото з мережі Інтернет |
Також важливим є використання фемінітивів. Раніше існував стереотип, що є суто жіночі чи чоловічі професії, особливо на керівних посадах або в політиці. Нині це залишилося в минулому, і ситуація змінилася, а відповідно- змінюється і мова. Якщо посаду обіймає жінка, правильно вживати «журналістка», «редакторка» тощо.
Уникання евфемізмів - ще одна ознака безбар’єрного спілкування. «Сонячні люди», «даун», «даунята» - такі слова можна почути в повсякденному житті, на телебаченні чи в соціальних мережах. Однак ці формулювання є недопустимими. Етичніше говорити: «людина» або «дитина із синдромом Дауна».Типова помилка, яка призводить до формування стереотипів-узагальнення. Це проєкція дій однієї людини на цілу групу. Наприклад, словосполучення «прекрасна стать» використовують щодо жінок, хоча насправді люди можуть бути прекрасними незалежно від статі. Фрази на кшталт «усі люди з інвалідністю», «кожна жінка» або «більшість геїв» є некоректними, адже не мають під собою точних статистичних чи науково підтверджених даних.Перебільшення у висловлюваннях також є недоречним. «Прикутий до ліжка» або «смертельний діагноз» - поширені, але неетичні вислови. У таких випадках краще сказати: «людина, яка не ходить» або «людина, яка має порушення».У журналістиці важливо дотримуватися нейтральної термінології та уникати стигматизуючих формулювань. Перевагу варто надавати точним і коректним визначенням без навішування ярликів: замість «жертва домашнього насильства» доречно вживати «постраждала від домашнього насильства». Так само варто відмовитися від слова «страждає», замінюючи його на нейтральніші формулювання -«має» або «живе з»: «людина, яка має депресію», «людина, яка живе з ВІЛ».
Безбар’єрна комунікація — це компонент сучасної журналістики, що передбачає використання доступної, нейтральної та інклюзивної мови без ярликів і упереджень.