Іноді журналістський матеріал народжується з простого спостереження в громадському транспорті. Коли випадковий погляд в екран чужого смартфона відкриває правду про нашу цифрову епоху, яка знає про нас більше, ніж найближчі люди.
— Їду в трамваї, бачу: хлопець з дівчиною. Вона ніжно сперлася йому на плече — романтика, любов, естетика.
— Розблоковує хлопчина телефон, щось шукає… а там TikTok і напівгола дівчина в, чесно кажучи, доволі гарному купальнику.
І знаєте, що мене справді здивувало?
Не те, що він миттєво закрив «незручне» відео.
І навіть не те, що вона нічого йому не сказала, хоча теж дивилася в екран його смартфону.
От вам і цифрова держава: паспорт у «Дії» — для уряду, історія пошуку — для спецслужб, а TikTok знає, що ти дивишся, коли навіть дівчина думає, що ти дивишся тільки на неї.
Звісно, трохи ніяково визнавати, що довелося випадково зазирнути в телефон незнайомої людини. Втім, журналістський матеріал іноді народжується саме з таких побутових спостережень — коли реальність сама підказує сюжет, а художня публіцистика лише допомагає його осмислити.
Автор Андрій ПАСТУШЕНКО