Перейти до основного вмісту

Вербування у месенджерах та цифрова гігієна: кіберполіція провела «інструктаж із виживання» для вінницьких студентів

В умовах гібридної війни інформаційний фронт став не менш небезпечним за реальний. Сьогодні смартфон у кишені майбутнього журналіста — це і робочий інструмент, і потенційна мішень для ворожих спецслужб. Як не стати зброєю в руках агресора та розпізнати кібершахрая за першим повідомленням?

Відповіді на ці питання першокурсники-журналісти ВДПУ  шукали разом із практиком — старшим лейтенантом поліції, оперуповноваженим Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Віктором Сторожуком. Зустріч відбулася в межах дисципліни «Практична журналістика» під керівництвом доцента Вадима Мазурика.


Полювання на молодь: методи вербування та пастки

Однією з найгостріших тем розмови стала активність ворожих спецслужб у соціальних мережах. Віктор Сторожук детально розібрав механізми, які використовує ворог для вербування української молоді через Telegram та інші месенджери.

«Зловмисники діють точково, використовуючи психологічні маніпуляції та фінансові гачки. Журналісти — категорія особливого ризику, адже вони мають доступ до інформації та аудиторії», — зауважив кіберполіціянт.

Студенти дізналися про:

  • Маркери небезпеки: як зрозуміти, що з вами спілкується підставна особа.
  • Захист акаунтів: чому двофакторна автентифікація — це не «опція», а життєва необхідність.
  • Протидію зламам: алгоритм дій, якщо доступ до ваших даних було втрачено.


Професійна медіаграмотність

Для майбутніх журналістів медіаграмотність — це базова навичка. Окрему увагу приділили онлайн-шахрайству та захисту інформаційного простору від фейків, які ворог вкидає для дестабілізації суспільства.

Спікер надав прикладні поради, які будуть корисними студентам не лише у побуті, а й під час проведення професійних розслідувань чи роботи з джерелами інформації.

Для студентів такий формат «живого» навчання став можливістю поглянути на цифрові загрози без прикрас.

Валерія Ремез, студентка:

«Під час війни ми щодня поглинаємо гігабайти інформації. Ця зустріч допомогла нам краще усвідомити ризики цифрового середовища. Тепер ми не просто споживачі контенту, ми — ті, хто розуміє важливість відповідального ставлення до кожної цифри та кожного слова».

Співпраця університету з правоохоронними органами у сфері кібербезпеки — це формування нового покоління медійників, які здатні захистити не лише себе, а й свою аудиторію. У світі, де межі між правдою та маніпуляцією розмиті, знання від кіберполіції стають кращим антидотом проти ворожого впливу.


Текст: Діана ВИХРИСТЮК. Фото: Каріна ЧЕТКАРЬОВА

Популярні дописи з цього блогу

Світлини, що кричать: у Вінниці відкрили експозицію про перші місяці війни

Вінниця, 2026 рік. Мистецький центр ВДПУ імені Михайла Коцюбинського на деякий час перетворився на німий маніфест пам’яті. Тут відкрили фотовиставку «Київ атакований», яка стала спільним проєктом закладу та 60-го Будинку офіцерів Повітряних Сил ЗСУ. Експозиція авторства фотографа Костянтина Ревуцького — це не просто кадри, а задокументована хроніка лютого та березня 2022 року. Саме тоді Київщина прийняла на себе перший нищівний удар, результати якого тепер споглядають вінничани та гості міста.

Між TikTok-естетикою та жорстким сарказмом: як Лесь Подервʼянський «розірвав» залу у Вінниці

Сучасна українська молодь — це покоління контрастів. В їхніх смартфонах нішеві поетичні антології та бестселери про ментальне здоров’я сусідять із мемами про «відсутність ресурсу», а захоплення витонченим фентезі легко уживається з любов'ю до чесного, грубого та справжнього контенту. У світі, де панують штучний інтелект та вилизані фільтри Instagram, молоді люди дедалі частіше шукають те, що неможливо підробити — трушність. Саме тому на концертах Леся Подервʼянського поруч із сивочолими інтелектуалами завжди можна побачити двадцятирічних. Для них Подерв’янський — це не просто «класик із касет», а символ абсолютної свободи самовираження.

Гра за правилами правди:

Сучасна освіта входить у фазу, де класичні лекції поступаються місцем інтерактивним симуляціям. Як навчити майбутнього журналіста відрізняти фейк від факту за лічені секунди, не перетворюючи навчання на нудну рутину? Відповідь на це запитання дали науковці кафедри журналістики ВДПУ у своїй новій монографії. Видання «Гейміфікація освітнього процесу як основа розвитку професійних компетентностей журналіста» стало результатом ґрунтовної науково-дослідної роботи. Автори дослідження — Віталій Гандзюк, Петро Слотюк та Ірина Одобецька — запропонували новий погляд на підготовку медійників в умовах інформаційного хаосу. Чому гейміфікація — це не просто «ігри»? Автори доводять: впровадження ігрових механік в освітній процес — це найефективніший шлях до засвоєння складних навичок, зокрема фактчекінгу. У монографії детально розібрано психологічні механізми мотивації: коли студент не просто отримує оцінку, а «проходить рівні», змагається у швидкості верифікації даних та відточує майстерність у безп...