Шевченко для сучасної молоді — це вже давно не лише портрет у шкільному кабінеті. Це символ спротиву, драйву та незламності. З нагоди 212-ї річниці від дня народження поета, студенти-журналісти ВДПУ вирішили змінити звичні аудиторії на залу театру імені Садовського, щоб побачити нове прочитання біографії генія у виставі «Тарас».
Постановку до Вінниці привіз Тернопільський драмтеатр, запропонувавши глядачам справжній психологічний пазл. На сцені — не один Тарас, а ціла палітра образів: від сивого пророка-Кобзаря до вразливої людини з непростою долею та внутрішніми демонами.
Журналістський погляд: емоції vs факти
Для майбутніх медійників, які звикли шукати у всьому підтексти, вистава стала справжнім майданчиком для аналізу. Окрім візуальної естетики та влучної музики, студентів зачепила саме людяність героя. По завершенню залу накрила хвиля овацій — тернопільських акторів проводжали стоячи.
Ми поспілкувалися зі студентами ВДПУ, щоб дізнатися, чи вдалося театру «достукатися» до покоління зумерів.
Анастасія, 2 курс:Ми звикли бачити Шевченка монументальним і суворим. А тут він — живий. Він сумнівається, страждає, любить. Для мене як для майбутнього журналіста це важливий урок: за кожним великим ім’ям стоїть перш за все людина. Саме такі деталі роблять історію справжньою.
Максим, 2 курс:
Найбільше вразило поєднання трьох іпостасей Тараса на одній сцені. Це виглядає дуже по-сучасному, майже як мультиверс. Музичний супровід тримав у напрузі до останньої секунди. Це точно не той "нудний Шевченко", про якого іноді кажуть у школі
Чому це важливо ?
Виїзна практика студентів-журналістів — це частина стратегії ВДПУ щодо підготовки критично мислячих фахівців. Вміння аналізувати культурний продукт, відчувати атмосферу залу та вихоплювати головні сенси з-поміж декорацій — це те, що робить журналіста професіоналом.
Вистава «Тарас» довела: класика може бути трендовою, якщо її подавати щиро. А вінницьке студентство вкотре підтвердило, що воно готове до глибоких дискусій та нових культурних форматів.
Текст: Ксенія Гуцол, Дарія Штойко. Фото: Ксенія Гуцол